На минулому тижні в місті стався черговий скандал. На цей раз він був пов’язаний із призначенням на посаду завідувача Дитячого навчального закладу №8 «Казка».
Не весь колектив підтримував це призначення, та розбурхуванню внутрішніх суперечок посприяв відомий у нашому місті журналіст – Надьожа О.
Останнім часом пан Олександр полюбляє гастролювати країною, і з однодумцями шукати свою істину в дитсадках, школах та лікарнях. Таки візити інколи доводять очільників цих закладів до передінфарктного стану. І останнє твердження не для “красного словца”, а дійсно директор Івано-Франківської школи після таких гостей потрапив у лікарню. Тож нова завідувачка ДНЗ «Казка» ще й легко відбулася.
І хоча скандал це дуже «хайпово» ми все ж таки вирішили, що починати треба не з критики, а зі знайомства. Чи не варто хоча б спробувати дізнатися, що то за людина, а не починати з розвішування ярликів?
Тож до справи! До вашої уваги інтерв’ю з Мороз Галиною Петрівною.
роб.тел.: 5-78-36
Южбудньюз: Зовсім нещодавно ви вступили до нової посади, очолили дитячий садок. Ми знаємо що цей садок має немало проблем. Але що «Казка» саме для вас?
Галина Петрівна:«Казка»- це не простий об’єкт. Для мене це ціла історія : не одне покоління вихованців, дружба довжиною у десятиліття, величезний, колосальний досвід і життєва мудрість. Але діти – найголовніше, що ми маємо. І дивлячись на вже дорослих наших випускників, я розумію, що робота колективу не пройшла дарма.
Наступного року дитячому садочку виповниться 35 років, і я щаслива, що стала частиною цієї історії з найперших кроків її зародження. Я глибоко впевнена, що життя нашого закладу продовжується і воно буде довгим. Цього чекають і дорослі і діти.
Для всіх нас «Казка» – це особливий світ любові добра, тепла і гостинності. А створює його творчий колектив, грамотний і професійний. Саме завдяки колективу заклад виконує всі функції визначені державою у сфері дошкільної освіти.
Южбудньюз: Звучить дуже зворушливо, але все ж таки як що до проблем закладу? Які питання, на ваш погляд, потребують термінового рішення?
Галина Петрівна: Сьогодні у нас є багато невирішених питань. Звичайно, всі вони пов’язані з ремонтом будівлі. Це і заміна вікон на блоці «А», ремонт харчоблоку «А», ремонти дитячих груп, кабінетів, коридорів, покрівлі, тротуарів…Я знаю, що це великий і складний процес.
У цьому році депутати міської ради, батьки вихованців закладу та ПрАТ «Юженергобуд » нам допомогли розв’язувати деякі питання. Ми будемо дуже вдячні, якщо така підтримка продовжиться – це буде велика спільна справа і це дійсно всім потрібно.
Зі свого боку, ми, як педагоги, зробимо все, щоб малюки в стінах садочку перебували у максимальній безпеці та залишалися задоволеними й щасливими.
Южбудньюз: Що б хотілося змінити?
Галина Петрівна: Слабкою ланкою, на мій погляд, є чинна недосконала система освіти в країні. Особливу увагу потрібно приділяти питанню про підвищення соціального статусу вихователя із середнім місячним доходом у 5 500 тисяч гривень. Очевидно, що недофінансованим, невмотивованим, соціально не захищеним, а від так – без «вогнику щастя» в очах людям, дуже важко виховувати щасливих дітей і закладати базові цінності. Сьогодні, при напрацюванні закону про дошкільну освіту, пропонується на законодавчому рівні переформатування дошкільної освіти на освіту «раннього розвитку людини». Маю дуже велику надію, що у змістовній частині нового закону ми зустрінемо слова «щастя», «щасливий». А ще дуже вірю, що всі зрозуміють : працівники дошкільної освіти – це один із найцінніших капіталів, який потрібно розуміти та плекати для того, щоб у дошкільних закладах працювали щасливі люди, які будуть виховувати щасливих дітей.
Южбудньюз: І на останок…ваші побажання.
Галина Петрівна: Хочу побажати усім працівникам «Казки» дочекатися і відсвяткувати 50- літній ювілей дошкільного закладу. Це означає тільки одне – у «Казки» є майбутнє! Всього нам самого доброго і хорошого, головне — здоров’я, впевненості, сил, завзяття, великих можливостей, удачі, любові, активної життєдіяльності, успішного процвітання, старанної роботи, високої зарплати, чудового настрою, особистого щастя і такого достатку, щоб вистачало на всі розкоші й потреби щасливого життя.