Головна Місто Трудові відносини на період воєнного стану

Трудові відносини на період воєнного стану

Автор ЮжБудНьюз
ЮжБудNews. Новини Южноукраїнськ.
З 24 березня 2022 року набув чинності новий закон про трудові відносини в умовах воєнного стану. Він встановлює особливе регулювання трудових відносин між роботодавцями та працівниками, зокрема, щодо укладення та розірвання трудових договорів, зміни істотних умов праці, переведення на іншу роботу, надання відпусток, максимальної тривалості роботи протягом тижня та періоду відпочинку, оплати праці та інше. Закон діятиме виключно на період воєнного стану.
Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-IX від 15.03.2022 р., який набрав чинності 24.03.2022 р. 

Основні (тимчасові) змини передбачають:

Прийняття на роботу та переведення на іншу роботу

Роботодавець має право:

  • укладати з новими працівниками строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника з метою оперативного залучення нових працівників до виконання роботи, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, в тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які внаслідок бойових дій евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустках, простої, тимчасово втратили працездатність або доля яких тимчасово невідома;
  • встановлювати умови про випробування для будь якої категорії співробітників;
  • перевести співробітника на іншу роботу необумовлену трудовим договором, якщо дана робота не протипоказана станом здоров’я співробітника, і лише для ліквідації наслідків воєнних дій, або інших обставин, що становлять загрозу життю та нормальним життєвим  умовам людей. Роботодавець повинен в даному випадку виплачувати співробітнику не нижче середньої заробітної плати за попередньою посадою. При цьому повідомлення за два місяця співробітника в даному випадку  не застосовується;
  • розірвати трудовий договір у період тимчасової непрацездатності та відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем після закінчення відпустки або непрацездатності.

Працівник має право:

  • розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, який він зазначає у заяві, якщо підприємство працює в зоні проведення воєнних дій і існує загроза його життю. Інше розірвання трудового договору відбувається згідно загальних правил встановлених КЗпП.
  • за працівником зберігаються всі інші права, які встановлені КЗпП, і які не врегульовані законом №2136.

Тривалість робочого часу у період воєнного стану

  • нормальна тривалість робочого часу підвищується до 60 годин на тиждень (раніше була 40 годин на тиждень);
  • час початку та закінчення робочого дня встановлюється роботодавцем;
  • тривалість щотижневого відпочинку роботодавцем може бути скорочена до 24 годин (це фактично один вихідний день).
  • Не діють норми статтей:
    • 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів);
    • частина перша статті 65, частини третя – п’ята статті 67 та статті 71 – 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України. Тобто на державні свята вихідних не буде.

На час воєнного стану не залучаються без крайньої необхідності до роботи в нічний час: вагітні жінки і жінки, що мають дітей віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Заробітна плата

  • виплачується співробітнику на умовах трудового договору;
  • роботодавець звільняється від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати, якщо доведе, що даний факт був зумовлений внаслідок бойових дій;
  • звільнення відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати не звільняє роботодавця від її виплати взагалі;
  • строк виплати заробітний плати може бути відтермінований до моменту відновлення роботи підприємства при веденні воєнних дій.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію.

Відпустка

  • На період воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні.
  • На період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури.
  • Протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати.
У разі, якщо на підприємстві чи в організації є діючий колективний договір, то на час військового стану дія окремих положень колективного договору за ініціативою роботодавця може бути зупинена. Кадрове діловодство роботодавець на час воєнний дій веде на свій розсуд, головне, аби було забезпечено облік трудової діяльності та облік витрат на заробітну плату.

Джерело: Громадський Простір

Читайте також:

Ще новини