Подорожуємо Україною. Карпатський біосферний заповідник

Продовжуємо цикл статей “Мандруємо Україною”. Сьогодні разом з  Асоціацією природоохоронних територій України подорожуємо по  Карпатському біосферному заповіднику.

Також радимо ознайомитись зі статтями про  

• “Чорноморський біосферний заповідник”
• “Асканія Нова”
• “Єланецький степ і Узбережжя Святослава”
• “Бузький Гард”
• “Дунайський біосферний заповідник”
• “Медобори”
• Заповідник «Горгани»
• “Канівський природний заповідник”

Карпатський біосферний заповідник – це гордість України! Природні багатства і своєрідна культура гуцулів цікавлять туристів та науковців. З 1992 року він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Карпатська гірська система, поряд з Альпами та Балканами, характеризується найбільшим біологічним різноманіттям на Європейському континенті. Саме тут ще є природні комплекси, які не зазнавали людського впливу протягом кількох століть. Зокрема, це, звичайно, праліси. Праліси – це природні дивовижні давні ліси, які говорять до нас із сивої давнини.

Створення Карпатського біосферного заповідника почалося із заповідання лісових масивів та організації заказників 1958 році, а через 10 років у Закарпатській області був організований Карпатський заповідник на площі 12,6 тис. га. Його територія неодноразово розширювалася. З 2000 року Карпатський біосферний заповідник є українським партнером проекту WWF “Ініціатива Карпатського Екорегіону” 

У складі Карпатського біосферного заповiдника налічується шість вiдокремлених масивiв та ботанічні заказники державного значення “Чорна Гора” і “Юлівська Гора”. Про останні ми читайте в наступних статтях циклу.

Заповідні масиви розміщені на висотах від 180 до 2061 м над рівнем моря у західній, центральній та східній частинах Українських Карпат.

Чорногірська ділянка знаходиться на південно-західному схилі Чорногірського хребта. Тут переважають ліси із бука та ялиці, а на більших висотах зустрічаються ялинові ліси. 

Мармароська ділянка розміщена в північній частині Мармароських гір. Гори складені твердими кристалічними породами. Тут можна помилуватися мішаними лісами. Є тут і субальпійські луки, і чагарничкові угруповання, де можна посмакувати чорницями та помилуватися червоною рутою.Особливостями фауни Мармарського масиву є те, що лише тут, на скелях виявлено сокола сапсана.

Свидовецька ділянка знаходиться на хребті Свидовець. Тут, знову ж таки вражають своєю красою ліси! Букові, ялицеві, ялинові, а на кам’янистій місцевості трапляються і буково-яворові ліси. На високогір’ї Свидовця рослинність є особливо цікавою у районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883 м) ростуть такі рідкісні види, як айстра альпійська, білотка альпійська (едельвейс в народі) та інші.

У високогірних Чорногірському, Свидовецькому та Мармароському масивах на висоті 1700 і більше метрів над рівнем моря серед тварин можна зустріти норицю снігову та тинівку альпійську, що занесені до Червоної книги України. З плазунів звичними тут є гадюка звичайна і ящірка живородна. У стоячих водоймах у субальпійському поясі нерестяться карпатський та гірський тритони.

Кузійська ділянка, як і Свидовецька знаходиться на хребті Свидовець, але вже на його південних відрогах. На півдні Кузійської ділянки ваблять око величні скелі, утворені мармуровидними вапняками. Серед лісів ми переважно зустрічаємося із буковими лісами.

Угольсько-Широколужанська ділянка є найзахіднішою у заповіднику, розміщена на південних схилах хребта Красна. Тут є і вапняки, які утворюють скелі, і більше 30 карстових печер, трапляються і скельнодубові ліси, є і тисово-букові угруповання з участю ялівцю козацького. Справжнім багатством Угольсько-Широколужанської ділянки є букові праліси – ці величні свідки людської історії 

Фауна букових пралісів Карпатського заповідника дуже своєрідна. Тут зустрічаються як суто тайгові види (рись, сова довгохвоста, жовна, снігур), так і характерні для широколистяних лісів чорний дрізд, дятли білоспинний і сивий, мухоловка, костогриз, голуб-синяк, ліщиновий вовчок, кіт лісовий, кабан, саламандра плямиста. Звичними мешканцями є тут олень благородний, куниця лісова, нориця руда, канюк, повзик, жаба трав’яна. До рідкісних тварин, що занесені в Червону книгу України, належать кутора мала, горностай, видра, пугач, лелека чорний, полоз лісовий тощо. Серед рідкісних комах – жук-самітник, жук-олень, вусач альпійський, мнемозина та інші.

• 

• 

• 

Долину Нарцисів можна назвати прекрасним дивом, володіннями рідкісного високогірного виду нарциса вузьколистого! Але докладніше про це дивовижну долину в дивіться наступній публікації.

Одна із частин КБЗ – це ботанічний заказник загальнодержавного значення – Чорна гора. Це невеличка гора. Серед лісів переважають скельнодубові та букові ліси. Тут є такі рідкісні для України дерева, як ясен білоцвітий, дуби багатоплідний і Далешампе, липа срібляста.

Ще одним ботанічним заказником загальнодержавного значення є Юлівська гора. Унікальними для України є ліси з дуба бургундського.

Природні багатства Карпатського біосферного заповідника є не лише цінністю Української держави, але і всієї планети Земля. Саме через це, 28 червня 2007 року українсько-словацький об’єкт „Букові праліси Карпат” були включені до Списку об’єктів світової природної спадщини.