Продовжуємо наш цикл “Подорожуємо Україною” і сьогодні продовжуємо вивчати заповідники і національні парки Миколаївській області разом з порталом “Мандруй Миколаївщиною”.
Якщо Ви все ще вважаєте, що влаштувати собі приємний відпочинок і знайти прекрасні місця для зйомки можна тільки в інших країнах, то ця стаття спеціально для Вас!
Також рекомендуємо ознайомитися з статтею про Бузький Гард. Там неймовірна кількість приголомшливих фото!

Єланецький степ
Єланецький степ це природоохоронна територія, яка знаходиться в Новоодеському та Єланецькому районах Миколаївської області. Заповідник був створений 17 липня 1996 Указом Президента України на площі 1675,7 га.
Заповідник призначений для збереження і відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він був організований для охорони найбільшої в Північно-Західному Причорномор’ї ділянки цілинного степу і є першим і поки що єдиним степовим заповідником в Правобережній Україні. Його мета – збереження і відновлення типчаково-ковилового степу, не поданою на інших заповідних територіях України.
Специфічною особливістю рельєфу «Єланецького степу» є мала кількість вододільних ділянок, які були розорані на початку 20 століття.
Незважаючи на відносно невеликі розміри, територія заповідника відзначається значним ландшафтним розмаїттям, що і зумовлює багатство його рослинного і тваринного світу.
Флора
У флорі заповідника нараховується 423 види судинних рослин, серед яких переважають степові і лучно-степові види. З несудинних рослин в заповіднику зареєстровано зростання 5 видів мохоподібних, 29 – водоростей, 14 – лишайників. Тут росте також 17 видів грибів.
Фауна
На території заповідника та його найближчих околиць мешкає близько 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів (понад 10%) є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони. Загальна кількість зареєстрованих у заповіднику видів хребетних тварин становить 181 вид: 13 видів земноводних, 4 – плазунів, 142 – птахів, 22 – ссавців. З них 20 видів включені в «червоний» перелік різного рівня.
Серед ссавців переважають дрібні гризуни. З хижих ссавців переважає лисиця, зустрічаються ласка, тхір степовий, зрідка вовк. З диких копитних в заповіднику мешкає косуля, дикий кабан.
Всього на території заповідника мешкають 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 71 вид тварин, занесених до Червоної книги України.
У заповіднику створена одна екологічна стежка довжиною 1,2 м, маршрут якої проходить біля вольєру зоопарку.
Відвідувачі мають можливість ознайомитися з історією появи заповідника, його рослинним і тваринним світом, побачити на власні очі спосіб життя мешканців вольєру. Маршрут по стежці діє з початку квітня до середини жовтня.

Білобережжя Святослава
НПП «Білобережжя Святослава» – це заповідний півострів, розташований на території Очаківського та Березанського районів Миколаївської області між Дніпро-Бузьким лиманом і Чорним морем. Загальна площа парку становить понад 35 тисяч гектарів.
Флора та фауна
Неповторність цієї території обумовлена значним числом ендемічних видів флори і фауни. Косу часто називають «зеленою» аптекою під відкритим небом. Тут росте близько 600 видів вищих судинних рослин, більше 30 з яких занесені в різні природоохоронні списки.

Тільки на Кінбурнському можна побачити унікальне поле диких орхідей (зозулинців) – одне з найбільших місць існування диких орхідей в Україні і в Європі. «Орхідних поле», площа якого перевищує 60 га, розташоване у морських пляжів в околицях с. Покровка, пов’язане з рослинними комплексами засолених луків, охороняється Червоною книгою України. Воно являє собою приморську рівнину, дуже густо заселену 6 видами зозулинців. На одному квадратному метру зростає від 30 до 100 орхідей.
Фауна налічує близько 5000 видів тварин. Цікавими як для вчених, так і для відвідувачів коси є такі рідкісні види, як слепиш піщаний, кандибка Фальцфейна, полоз сарматський, гадюка степова. Серед морських хвиль часто можна побачити дельфінів.

Кінбурнська коса – це земля пташиного царства
Через півострів щорічно мігрують кілька мільйонів птахів. Особливо важливу роль водно-болотні ділянки коси грають в збереженні навколоводних птахів. Тут гніздяться: орлан-білохвіст, гага (пушок), сіра качка, ходулочник, швець, кулик-сорока, сизоворонка, чаплі та інші. Влітку спостерігаються скупчення пелікана рожевого, взимку орланів-білохвостів.
На Кінбурні налічується понад 300 озер з прісною і солоною водою. Кілька озер мають лікувальні грязі, а також родовища блакитної глини. Більшість озер берегової зони моря і Ягорлицької затоки мають вихід до моря, який регулює їх водообмін. Ці озера неглибокі, добре прогріваються, з чистою морською водою. Глибина їх не перевищує 1,5 м. Періодично протоки до моря заносяться піском і морською травою.
Деякі закриті солоні озера можуть служити джерелом добування лікувальної морської «ропи» і сапропелеві грязі. У спеку вода випаровується, утворюючи шар солі. Іноді тут залягають лікувальні грязі. Є також озера з прісною водою, харчування яких відбувається за рахунок атмосферних опадів або вклинювання ґрунтових вод. Вони часто пересихають і відомі як «солодкі саги».
Поряд з природною унікальністю Кінбурнська коса – це найвідоміше місце козацької військової слави.
На території національного парку зустрічаються залишки поселень епохи пізньої бронзи і античного часу. Більшість території півострова належала відомству Прогнойська паланки Запорізької республіки. У районі озер знаходився знаменитий козацький волок, яким низове товариство обходило турецькі фортеці Кінбурн і Очаків. Поряд з волоком – Кінбурнська солеродних озера, саме звідси човнами розходилася сіль по всій Україні і багатьох країнах Європи. Залишки Кінбурнської фортеці – свідок подвигів чорноморського козацтва.

На території національного парку пропонуються відвідувачам різні види активного відпочинку, такі як автомобільні екскурсії з маркованими туристичними маршрутами, катання на конях (на території Центру реабілітації диких тварин), відвідування лікувальних грязьових озер, літній пляжний туризм, досить активним серед відвідувачів стає спостереження за птахами і фото-туризм.