Не дивно, що в останній час ціли парки та алеї засаджують новим для нашої місцевості деревом – павловнією, адже про здатність цього дерева до швидкого росту ходять легенди.
От і наше місто не стало виключенням, та висадило у парку ім. Шевченка це популярне нині дерево.
Та чи не ризикуємо ми створити нового інвазійного монстра унаслідок масового вирощування екзотичного дерева?
Розберемося в цьому далі.
Загальні відомості про рослину
Походить павловнія з Китаю. Тепер рослина розповсюджена і на теренах Північної Америки, і в Європи.
Родова назва вшановує Анну Павлівну Романову-Гольштейн-Готторп (1795 -1865), яка була королевою Нідерландів.
Дерево виростає заввишки 25 м. На ньому формуються великі листки та запашні фіолетові суцвіттями. Згодом квітки перетворюються на плоди з великою кількістю насінин, які легко поширюються вітром.
Бочка меду
Дерево витримує різноманітні типи забруднення, може зростати на різних типах ґрунтів і легко відростає після пошкоджень.
Павловнію багато хто вважає надійним засобом від знеліснення, адже рослина дуже швидко росте.
Швидкість росту молодих павловній перевищує 2 м/рік. 10-річне дерево може мати діаметр 35 см, а промислове використання насаджень можливе вже після 5 років. Оптимальної зрілості плантації досягають вже за 15 років.
Така швидкість росту можлива завдяки ефективному поглинанню вуглекислого газу з атмосфери. Тому павловнію часто розглядають як панацею від змін клімату У той час, як гектар більшості видів деревних рослин поглинає max 4 тони вуглецю, то павловнієве насадження утилізує понад чотири десятки тон. А зелені частини рослини містять багато азотних сполук, які допомагають збагачувати ґрунти.
Тому не дивно, що є багато проєктів з використання дерева для зменшення парникових газів, відновлення рослинного покриву, запобіганню ерозії ґрунтів.
Окрім того, з деревини виготовляють меблі, музичні інструменти, ракетки для тенісу, а також перетворюють на папір та біопаливо. Також рослину використовують як кормову.
Ложка дьогтю
Павловнія повстиста є інвазійним видом в Америці.Там рослину називають “принцесовим деревом”, але останнім часом зазначають, що воно несе королівську загрозу. Інтенсивне розмноження рослини зменшує видове багатство місцеві лісові екосистеми, шляхом витіснення менш стійких видів.
Чи загрожує рослина українському природному різноманіттю?
В межах України павловнію вперше висадили 1846 року в Нікітському ботанічному саду.
Раніше фактором, який обмежував поширення виду, був температурний. Молоді рослини пошкоджуються при – 10 С, але зрілі витримують до – 25 С.
Але наразі кліматичні зміни перетворили колись неприступні для павловнії території на курорт, і тепер маємо загрозу що природні екосистеми замінять маловидові зарості цієї рослини.
Тож не дивлячись на усі позитивні моменти, що пов’язані із рослиною екологи радять слідкувати за розростанням популяції, щоб не допустити її надмірного розповсюдження.
Джерело: ВВС
Читайте також: Будівники нашого міста: Сандул Василь Семенович. «Я один з багатьох…»