Напередодні роковин Чорнобильської трагедії ЮжБудNews, в рамках рубрики «Мандруємо Україною», розповість про Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, що розташован у межах Київської області у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Радимо прочитати й про інші заповідні території України:
- “Асканія Нова”
- “Бузький Гард”
- “Єланецький степ і Узбережжя Святослава”
- “Чорноморський біосферний заповідник”
- “Дунайський біосферний заповідник”
- Заповідник «Горгани»
- “Канівський природний заповідник”
- “Медобори”
Потреба в такій структурі як Чорнобильський біосферний заповідник з’явилась задовго до 26 квітня 2016 року, коли був виданий Указ Президента України про його утворення.
Вже через кілька років після аварії на ЧАЕС дослідники відмічали відтворення тваринного і рослинного світу: сприятливими умовами для цього стали евакуація населення й припинення тут господарської діяльності.
Вчені зафіксували зростання чисельності типових та появу рідкісних видів флори та фауни.
Через 15 років після аварії стало зрозуміло: природа набагато потужніша навіть за такий страшний фактор як Чорнобильська катастрофа.
Створений у межах зони відчуження найбільший за територією в Україні заповідник – базис для унікального природного експерименту не тільки в нашій країні, але й у всьому світі.
Ядром заповідника є Чорнобильський заказник та північні лісові масиви. Через Поліський екологічний коридор забезпечується зв’язок із Древлянським та Поліським природними заповідниками, регіональним ландшафтним парком «Міжрічинський», а також із Поліським державним радіаційно-екологічним заповідником Республіки Білорусь.
Флора Заповідника налічує 1256 видів судинних рослин, 120 видів лишайників та 20 видів мохів. З Європейського червоного списку тут зростає 5 видів рослин. 46 видів флори, занесено до Червоної книги України.
Тваринний світ відповідає складу фауни поліського регіону. Тут понад 300 видів хребетних тварин, з яких 75 видів занесені до Червоної книги України. До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи занесено 14 видів фауни.
Інтерес у науковців викликає унікальна, створена у 90-х роках, вільна популяція коней Пржевальського.
На відміну від інших об’єктів природно-заповідного фонду України, Чорнобильський заповідник виконує не тільки свою основну функцію – збереження місцевого біорізноманіття, але й став важливим елементом «лабораторії просто неба», якою є вся зона відчуження.
З огляду на це визначено три пріоритетні напрями, за якими Заповідник буде розвиватись у найближчі роки.
Природоохоронний – збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів Полісся, генофонду тваринного і рослинного світу; стабілізація гідрологічного режиму та реабілітація територій, забруднених радіонуклідами.
Науково-дослідний – екологічний моніторинг навколишнього середовища, інвентаризація об’єктів флори та фауни.
Інформаційно-просвітницький – підвищення обізнаності щодо цінностей біологічного розмаїття Заповідника, формування екологічної свідомості й виховання поваги до природи.
Унікальність території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника полягає у високому різноманітті природних систем Поліського краю. Серед них виняткове значення мають водні об’єкти
Водні об’єкти Чорнобильського заповідника дуже різноманітні. Це – розгалужена мережа річок, струмків, озера, великі площі водно-болотних угідь, меліоративні канали, ставки та північно-західний відріг Київського водосховища.
Загальна площа поверхневих вод понад 20 тис. га., що становить десяту частину
території Заповідника. Довжина річкової мережі 260 км, з яких 60 км – це річка
Прип’ять.
Територією Заповідника протікає вісім річок: Прип’ять, Уж, Сахан, Ілля, Брагінка, Несвіч, Вересня,
Грезля. Усі вони підживлюються багатьма струмками.
Водні об’єкти відіграють величезну роль у формуванні біорізноманіття заповідника. Річки, озера та водно-болотні угіддя – один із найбільших пташиних міграційних шляхів України, Білорусі та всієї Європи. Пернаті використовують ці території як зупинку на шляху до місць зимівлі. За сезон тут пролітає 40 тисяч гусей, 200 тисяч качкоподібних, до 1,5 мільйона інших птахів.
Над поверхнею річок та озер полюють на комах кажани, серед яких вечірниця велика, яка занесена до Європейського Червоного списку. Мешканцями водно-болотних угідь є: гризуни – бобер річковий та ондатра; хижі – річкова видра та американська норка; амфібії – тритон звичайний, квакша звичайна, жаба ставкова, жаба озерна, жаба гостроморда, жаба травна та інші. Плазуни представлені болотяною черепахою.
Доведено наявність у Чорнобильському заповіднику більше пів сотні видів риб. Найбільш відомі: щука, плітка, окунь, лящ, краснопірка, судак, карась сріблястий, сом європейський, сазан.
Риба більшості водойм радіоактивно забруднена.
Після аварії на ЧАЕС управління водними об’єктами зони відчуження стало одним із першочергових завдань, адже річки стали основним шляхом транспортування радіоактивних речовин у Прип’ять та Дніпро. Щоб запобігти цьому, було розпочато масштабне будівництво захисних гідротехнічних споруд. Також для запобігання виносу радіонуклідів через водні потоки штучно понижували рівень води з метою осушення. Станом на сьогодні фахівці відзначають, що ризики міграції радіонуклідів водними шляхами зменшилася в рази.
Реквізити для зарахування благодійних внесків:
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник
ЄДРПОУ 41246328
Банк – Держказначейська служба України, м.Київ
МФО 820172
UA 568201720313281003301000849
ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: БЛАГОДІЙНИЙ ВНЕСОК
Звертаємо особливу увагу: в призначенні платежу обов’язково вказувати «На благодійність» чи «Благодійний внесок».
Джерело: офіційний сайт Чорнобильського радіаційно-екологічний біосферного заповідника