Сьогодні, 22 грудня, ми святкуємо День Енергетика.
Енергетика – одна з найважливіших промислових галузей, адже не буде електрики – не буде сучасного життя. Подумайте, скільки разів за день Ви користуєтеся нею – світло, телефон, комп’ютер і багато іншого. Зараз навіть кросівки можна зарядити!
У нашому регіоні одним з найбільших енергетичних підприємств є Южноукраїнська атомна електростанція.
Звичайно, історія розвитку атомної енергетики нерозривно пов’язана з відкриттями радіоактивності, властивостей атома, з користю і шкодою радіації. Ми пропонуємо Вам в цей день згадати, хто стояв біля витоків вивчення радіоактивності – великого вченого, першу жінку, яка отримала Нобелівську премію та згодом ставшу жертвою своїх же відкриттів – Марію Склодовську-Кюрі. Допоможе нам у цьому портал Culture.pl

Фото: видавництво Studio Emka
Народилася Марія Склодовська 7 листопада 1867 року у Варшаві, в родині збіднілих дворян. Незважаючи на сильну тягу до знань і освіти, шанси Марії вступити до університету були мізерні: в частині Польщі, яка входила до складу Російської імперії, жінкам не дозволялося відвідувати вищі навчальні заклади.
Щоб виїхати до Франції і вступити в Сорбонну, один з найпрестижніших європейських університетів, де жінкам дозволялося навчання, Марія Склодовська кілька років працювала гувернанткою.
Цікавий факт: кілька кратерів на Місяці і Марсі названі в честь Марії Кюрі-Склодовської
В Сорбонні вона познайомилася зі своїм чоловіком – П’єром Кюрі. Разом вони відкрили новий хімічний елемент – радій.
Щоб переконати вчених, які ще сумнівалися, необхідно було виділити невелику кількість чистого радію з уранової руди. Для отримання 0.1 грама радію були потрібні не тільки тонни руди, а й добре оснащена, ідеально вентильована і чиста лабораторія
В реальності ж все було по-іншому. Лабораторія, яку їм запропонували, була звичайним сараєм без опалення та вентиляції. У такому приміщенні подружжя працювали чотири роки, виконуючи важку фізичну роботу, постійно піддаючись впливу радіації і небезпечних парів. Марія Склодовська-Кюрі написала про це в біографії свого чоловіка:
«Носити ці важкі контейнери було неймовірно складно. Ще я дуже втомлювалася, коли доводилося годинами кип’ятити руду і невпинно помішувати її сталевою мішалкою».
Чотири роки вони безкоштовно виконували обов’язки лаборантів, ризикуючи здоров’ям і кар’єрою, відмовившись від вигідних пропозицій декількох університетів (зокрема, Женевського) лише тому, що вони обидва вірили у вищу мету.

Фото: видавництво Studio Emka
З сьогоднішньої точки зору подружжя Кюрі можна назвати одними з перших пропагандистів принципів Creative Commons [Creative Commons – некомерційна організація, яка домагається розширення легального відкритого доступу до творів, охопленим авторським правом – прим. ред.].
За словами Марії Склодовської-Кюрі:
«Жоден з нас ніколи не збирався отримувати будь-яку вигоду з нашого відкриття. Ось чому ми не стали його патентувати і завжди публічно розповідали про результати наших досліджень, а також про методи отримання чистого радію з руди».
Ця альтруїстична позиція багато в чому сприяла розвитку медицини (радіологічне обстеження і лікування раку), промисловості (промислова радіографія) і науки. Згодом властивості радію привернули увагу великих інвесторів. Марія Склодовська-Кюрі могла б заробити на цьому цілий статок, але замість цього вона вважала за краще направити майже всі доходи на подальші дослідження радіоактивності і підстава радієвих інститутів.
На подружжя Кюрі обрушилася неймовірна слава. Журнал Vanity Fair присвятив їх життю і науковій діяльності обширну статтю і опублікував відому карикатуру, на якій П’єр зображений у вигляді статуї Свободи.
Ситуація тільки погіршилася після трагічної смерті Пьера в 1906 році. Газети спекулювали на численних теоріях змови. Насправді ж Кюрі необережно переходив вулицю, і його збив проїжджав повз екіпаж.

Фото: издательство Studio Emka
І все ж Марія Склодовська-Кюрі зуміла направити настільки небажану популярність в потрібне їй русло. На початку 1920-х для продовження досліджень їй знадобився принаймні 1 грам чистого радію, що коштувало приблизно 100,000 $. У пошуках спонсора вона об’єдналася з Мері Метт Мелоні, впливовою американською журналісткою. Мелоні організувала кампанію по збору коштів серед заможних американців. У 1921 році Марія вирушила в турне по США з лекціями та інтерв’ю. Подорож виявилася для Склодовської-Кюрі дуже виснажливою, зате завдяки цьому вона заробила достатньо коштів, щоб купити 2 грами чистого радію і продовжити дослідження.

Фото: Бенжамен Купри, Міжнародний Сольвеєвський інститут фізики та хімії, Брюссель, Бельгія / суспільне надбання
Найкраще про популярність Склодовської-Кюрі сказав Альберт Ейнштейн:
«Марія Кюрі – єдина зі всіх знаменитостей, кого не зіпсувала слава».
Непохитну волю Марії Склодовської-Кюрі, її мужність, внесок в розвиток науки і в боротьбу за рівність статей у всіх сферах життя неможливо переоцінити. Сподіваємося, що надихнувшись її прикладом, ми, за її власними словами, будемо:
«…нескінченно розширювати межі пізнання, неупереджено досліджувати секрети матерії і життя (…) бути серед тих, хто, як Пастер, твердо вірить, що наука і світ переможуть невігластво і війну».