Фальшиві гривні. Що важливо знати?

Як часто ви стикалися з фальшивими купюрами? Ймовірно, кожен українець хоч раз в житті виявляв несправжню гривню. З кожним роком шахраї створюють все більш досконалі технології підробки і часом відрізнити фальшивку без спеціального обладнання досить складно.

Сьогодні ЮжБудNews разом з Минфин розповідає, що необхідно знати, щоб не потрапити на вудку зловмисників.

Які валюти найбільше підробляють?

З економічної точки зору фальшивомонетникам завжди цікавіше підробляти банкноти високих номіналів. Рівень підробки популярних в світі валют традиційно вище, ніж грошових знаків, які, в основному, обертаються тільки в країні походження.

В Україні частка підробки національної валюти стабільно низька. У 2019 кількість вилучених підроблених банкнот національної валюти на 1 млн справжніх банкнот становила 2,9 шт. В цілому, в останні два роки ми не фіксуємо більший рівень підроблених гривень, ніж 3 банкноти на мільйон справжніх.

Інформацію про кількість підроблених банкнот кожної з валют світу можна знайти на офіційній сторінці відповідного центрального банку, який є емітентом такої грошової одиниці.

Який рівень підробки монет в Україні?

Протягом останніх років в Україні не зафіксовано випадків вилучення з грошового обігу підроблених монет національної валюти. З економічної точки зору фальшивомонетникам не вигідно підробляти звичайні повсякденні монети національної валюти, а також банкноти низьких номіналів.

Яка українська банкнота є найбільш захищеною?

Наявні елементи захисту на банкнотах української гривні дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному і тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому і інфрачервоному діапазонах спектру.

Найбільшою захистом мають нові банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, 200 гривень зразка 2019 року, номіналом 500 гривень зразка 2015 року та 1000 гривень зразка 2019 року. Вони мають посилений рівень захисту від підробки – більше 20 елементів захисту в кожній банкноті. Цей показник можна порівняти з високим рівнем захисту купюр євро та швейцарських франків. Зазначені банкноти гривні мають сучасний дизайн, для їх захисту використана спеціальна банкнотний папір, сучасні оптично-змінні елементи захисту – «віконна» захисна нитка і елемент SPARK з кінетичними ефектами руху фонового зображення і зміни кольору відповідно.

Скільки зазвичай проходить часу з моменту введення в обіг нової банкноти до її якісної підробки фальшивомонетниками?

Досвід провідних країн світу свідчить: перші підробки банкноти нового зразка з’являються в обігу приблизно через 3-4 місяці після її введення в обіг. Імовірність появи підробок певних номіналів грошових знаків залежить від багатьох факторів, зокрема, купівельної спроможності, рівня захисту від підробки і т.п. Іноді дійсно високоякісні підробки купюр з’являються на ринку лише через кілька років після випуску в обіг відповідного номіналу або дизайну.

Якісні поліграфічні підробки банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року з імітацією ультрафіолетового і інфрачервоного захисту з’явилися лише через 10 (!) Років – в кінці 2016 року.

Банкнота номіналом 1000 гривень введена в обіг 25 жовтня 2019 року, за станом на 01.07.2020 р не зафіксовано жодного випадку її якісної підробки.

Чи виправдовує себе періодичне оновлення дизайну банкнот і чому багато держав, зокрема США, які не вдаються до таких операцій?

Відповідно до досвідом провідних країн світу оновлювати дизайн і елементи захисту банкнот необхідно кожні 7-10 років. Головним фактором в цьому питанні є здатність фальшивомонетників якісно імітувати наявні елементи захисту банкнот і монет. У разі, якщо фальшивомонетники не здатні швидко освоїти імітацію наявних елементів захисту, тоді посилення захисту грошових знаків шляхом випуску оновленого номінального ряду банкнот і монет можна відкладати.

Що стосується США, то Федеральна резервна система, як і більшість країн світу, періодично оновлює дизайн доларів, допускаючи паралельний обіг на готівковому ринку банкнот різних серій випуску. Для прикладу, захист найвищого номіналу – 100 доларів – ФРС посилювала, оновлюючи при цьому дизайн, в 1996 році (серія 1996-2006 років) і в 2009 році.

Першу серію банкнот євро було введено в обіг в 2002 році, а другу серію з посиленим захистом і оновленим дизайном почали вводити з 2015 року (з банкноти номіналом 5 євро). І тільки в 2019 році введено в обіг банкноти 100 і 200 євро нового зразка. Як відомо, в новій серії не передбачений випуск банкнот найвищого номіналу – 500 євро.

Чи є запорукою захищеності випуск полімерних (пластикових) грошей?

Зруйнуємо поширений міф про те, що введення в обіг полімерних грошових знаків є панацеєю у протидії фальшівомонетчіству. Використання полімерних банкнот не гарантує стовідсоткового захисту від підробки.

Так, Norges Bank (центральний банк Норвегії) зазначає, що виготовлення банкнот на папері дозволяє використовувати більшу кількість елементів захисту банкнот, а також вимагає меншої кількості коригувань інфраструктури для управління готівковим обігом.

Слід зазначити, що Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк продовжують виготовляти банкноти доларів США та євро на паперовій основі і не планують переходити на полімерний субстрат. Вважається, що якщо в країні є виробник якісного банкнотного паперу (в Україні – це Фабрика банкнотного паперу БМД НБУ в Малині), то перехід на полімерний субстрат недоцільний.

Головним фактором, який впливає на рішення центробанку про введення полімерних банкнот, є збільшення терміну обігу таких банкнот.

У той же час основними недоліками використання полімерних основ для виготовлення банкнот є:

• собівартість виготовлення полімерних банкнот приблизно в два рази перевищує вартість виготовлення банкнот на паперовій основі;
• відсутність повної і всебічної статистичної інформації про реальні терміни збільшення терміну обігу грошових знаків на полімерній основі;
• легкість відтворення полімерного субстрату з використанням поширених полімерних матеріалів;
• шкоди екології: у полімерних банкнот незмірно більший період розкладання, в порівнянні з паперовими;
• необхідність модернізувати і перенастроювати банкомати;
• більша схильність до склеювання між собою нових полімерних банкнот, їх також складніше перераховувати, в загальному полімер – набагато більш слизький матеріал, ніж папір, як результат, купюри легше вислизають з рук, гаманців, кишень тощо.

Для прикладу, з проблемою масової підробки полімерних банкнот низьких номіналів зіткнувся недавно Banco de México (центральний банк Мексики). Як з’ясувалося, для виготовлення підробок використовувалися полімерні матеріали широкого споживання. У зв’язку з цим Мехіко відстрочило перехід на полімерну основу банкнот високих номіналів.

З яких металів сучасні монетні двори світу карбують монети? Наскільки монети 1, 2, 5, 10 гривень відповідають цій практиці, з чого вони зроблені?

Для виготовлення розмінних монет на планеті використовуються металеві сплави на основі переважно міді, алюмінію, нікелю, цинку. Є варіанти з різними пропорціями компонентів сплавів. Рідше використовується чистий монометалу – наприклад, мідь або нікель. Деякі країни карбують монети на плакованих заготовках: мідне ядро, покрите нікелем, залізне ядро, плакованих міддю і т.п. Монети з гальванічним покриттям в зверненні є у близько 40 країн світу, серед них країни Європейського Союзу, Великобританія, Аргентина, Канада.

Нацбанк України для карбування розмінних монет номіналом 10 і 50 копійок використовує заготовки з низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям латунню.

Нові обігові монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні виготовляються з низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям нікелем, а 5 і 10 гривень – з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Це наблизило нас до практики Європейського Союзу та інших країн, де існують монети з гальванічним покриттям.

Основною передумовою для зміни матеріалу заготовок для монет України, починаючи з 2013 року, стало поєднання технологічного і економічного ефекту. А саме – зменшення вартості металу через відмову від кольорових металів (і сплавів), вартість яких на міжнародному ринку підвищується і призводить до збільшення собівартості виготовлення розмінних і обігових монет. При цьому термін обігу таких розмінних монет не скорочується (близько 20 років), також залишається високою їх захищеність від підробки.