Сьогодні, 29 вересня, в світі вшановують пам’ять загиблих під час масового розстрілу нацистами близько 50 тисяч євреїв в Бабиному Яру, під Києвом. В цьому році виповнюється 79 років з дня трагедії.
До початку Другої світової війни на території Києва проживали близько 224 тисяч євреїв. Вони становили близько 26,5% жителів столиці. Коли в 1941 році німці були неподалік від Києва, жителі почали готуватися до евакуації.
Після наступу, протримавшись 72 дні, Київ упав. Як тільки нацисти потрапили на територію міста – почалися переслідування єврейського населення.
Через тиждень після захоплення Києва німці наказали всім євреям зібратися 29 вересня о 8 ранку на розі вулиць Мельника і Доктерівської (біля кладовищ). Їм наказали взяти з собою білизну, теплий одяг, гроші, документи і цінні речі. Тим, хто не прийде в призначене місце і в призначений час, загрожував розстріл.
Недалеко від Бабиного Яру розташовувалася залізнична станція. Частина людей повірили в те, що німці дійсно відправлять їх у “безпечне місце”.
На місце зустрічі прийшли тисячі євреїв. Звідти їх повели в бік Бабиного Яру під дулами автоматів. Щоб ніхто не міг втекти назад, німці відв’язали вівчарок. Розстріл тривав кілька годин.
За перші два дні розстрілів, 29 і 30 вересня, було вбито майже 34 тисячі євреїв. Після цього розстріляли ще 17 тисяч.
Розстріли євреїв в Києві тривали аж до листопада 1943 року, коли нацисти покинули місто.
Крім них, нацисти знищили в Бабиному Яру п’ять ромських таборів; розстріляли 621 члена Організації українських націоналістів, в тому числі поетесу Олену Телігу, її чоловіка Михайла і редактора газети “Українське слово” Івана Рогача; представників етнічної групи караїмів, заручників, підпільників, партизанів і в’язнів Сирецького концтабору.
Всього жертвами Бабиного Яру, за однією з оцінок, стали 200 тисяч осіб.